Цікавенька темка для жителів села, вибрати чи бути одним у полі воїном, чи щоб усе було як в сусіда. Звісно, інколи краще, щоб було як у всіх - бо так правильно, вчасно, корисно, результативно. Та інколи так не виходить, і тоді ти стаєш об'єктом цікаих розмов. Та й результат твоїх очікувань далекий від бажаного.
Так у нас цьогоріч з урожаєм картопляним. Ну ніяк не зотіла наша картопля збиратись. Хотіла певне вже одразу на наступний рік в полі зростати, мабудь підслухала, що її на наступний рік і садити ніхто не буде. Та справа ще й в тім, що усі господарі уже поля до зими зачистили, а ми ще й урожаю не зібрали))))
ну по перше, на все є виправдання - то час не той, то якась непередбачувана справа на роботі, а до села трохи їхати, і час потрібно виділити, от його все не було як спланувати. От вже і поговорили сусіди, понапридумували тисячі причин за нас, чому картопля ще в городі, гріється))) Слухати, це звісно справа ще для таких стресостійких. Алк вже як є. Більше не будемо об'єктами під назвою не як у всіх, бо дешевше купити ніж 20 разів ходити пів світу, і поле обробить, і від жуків покропить, а десь ще зберігать...менше будемо тої картоплі їсти взагалі, здоровішими й будемо.
